ВІННИЧЧИНА Якщо вже вас справи привели на Тиврівщину, а точніше, у с. Ворошилівка, то вам не оминути будівлю, де мирно уживаються два спілчанські магазини: з лівого флангу - Продукти, з правого - Маркет, який місцеві ще називають «1000 дрібничок». Центр села, поряд зупинка автобуса, дитячий ігровий майданчик, зручний під’Їзд для транспорту. Сьогодні нам з вами -- ліворуч.
Коли ревізію роблять самі продавці
- Гарно у вас як! - не стримую емоцій, переступивши поріг продуктового магазину. - Просторо, чисто, новенькі вітрини і торговельне обладнання, асортимент - очі розбігаються.
- Зорієнтуватися новому відвідувачу у товарному різноманітті допоможуть навігатори, ну і ми, продавці, - пояснює завідуюча Ніна Ряба.
Ніна Степанівна все життя в кооперації: після закінчення технікуму, працювала товарознавцем, а коли відкривався цей магазин, виявила бажання стати біля його витоків, організувати торговельний процес.
- Колектив у такому ж складі працює й сьогодні, хоча минуло вже більше десяти років, - з неприховани
м задоволенням констатує голова правління Тиврівської райспоживспілки Людмила Кухарук. - Секрет його успіху - найперше у злагодженій роботі, у почутті ліктя, у надійності та готовності підставити плече.
Цікавий факт повідомила Людмила Василівна: дівчата навіть самі у себе роблять ревізію, правління райспоживспілки їм довіряє і, до їх честі, розтрат не було ніколи. До того ж, самі шукають постачальників, за необхідності змінюють їх.
Прийшов по хліб - купив ще й топорище
- Магазинів у селі вистачає, але лише наш працює у форматі самообслуговування, лише у нас можна розрахуватися кредитною карточкою і отримати 3-процентну знижку, - перераховує додаткові зручності Ніна Ряба. - Крім того, пропонуємо заварну каву; великий вибір напівфабрикатів; крупу, борошно, цукор на вагу, що значно дешевше, ніж фасовані. До послуг покупців - камери схову, корзинки, термінал для поповнення рахунків.
Про конкурентоспроможність магазину свідчить і такий факт: волонтери із Франції, котрі упродовж кількох років приїздять у місцеву школу, вподобали саме кооперативний заклад і, приїжджаючи, завжди тут отоварюються. Як спілкуються? Мовою жестів і обопільною привітністю, а дякувати навчились українською.
- Буваючи в магазині мало не щодня, зустрічаю тут багато незнайомих людей, бо місцевих я добре знаю, - говорить житель Ворошилівки Євген Едуардович Радомський, котрий саме розраховувався на касі за покупки. - Значить, його облюбували й мешканці навколишніх сіл, адже в одному місці тут можна придбати весь продуктовий асортимент.
Як з’ясувалося, не тільки продуктовий. Бо окремі полиці пропонують і промислову групу товарів.
- І хоч через стінку з нами чудовий магазин господарської групи, ми вирішили частину асортименту продублювати у себе, - пояснює пані Ніна. - Річ у тім, що наші сусіди працюють до 17-ої години, а людям до вечора мало що може знадобитися. Тут ми й приходимо на виручку.
Уже на виході зустрілися з головою споживчого товариства «Сутиське» Надією Іванівною Човганюк:
- Сподобався вам наш магазин?
І, не дочекавшись цілком прогнозованої відповіді, додала:
- Такий формат торгівлі, коли в одному приміщенні розташовані дві різнопланові точки, себе виправдовує: прийшов в один - зайшов і в другий. При такому багатому асортименті завжди знайдеться що купити. Були б гроші.
Людмила ШАПОВАЛОВА