МЕТОДИЧНІ НАСТАНОВИ

З ДОТРИМАННЯ ВИМОГ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ

ЩОДО БЕЗПЕЧНОСТІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

ДЛЯ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ

СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ УКРАЇНИ

 

 

МЕТА РОЗРОБКИ

Методичні настанови роз’яснюють, як здійснювати діяльність підприємств роздрібної торгівлі споживчої кооперації, як операторів ринку, з дотримання вимог законодавства України стосовно безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

 

Настанови розроблені відповідно до Закону України №771 від 22.07.2014 р. “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” та Наказу міністерства аграрної політики та продовольства України від 01.10.2012 р. № 590 “Про затвердження вимог щодо розробки, впровадження  та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)”.

 

Виконання наведених у Настановах вимог не повинно суперечити законодавству України. Оператори ринку можуть виконувати вимоги Настанов повністю чи лише окремі їх розділи у разі повного забезпечення вимог безпечності харчових продуктів.

 

 

Автори:

Лозова Т.М., доктор технічних наук, професор, Львівський торговельно-економічний університет;

Шестопал Галина Сергіївна, кандидат с.-г. наук, доцент, Львівський торговельно-економічний університет.

  

                                                  

 

ВСТУП

Закон України №771 «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (надалі Закон №771) визначає вимоги та відповідальність всіх операторів ринку, у межах їх діяльності, за безпечність харчових продуктів.

Стаття 33 Закону №771 передбачає порядок розробки, затвердження та можливість застосування методичних настанов, розроблених об’єднаннями операторів ринку і затверджених відповідно до вимог законодавства України, які можуть містити практичні рекомендації з впровадження необхідних процедур.

Використання настанов з належних практик має допомагати операторам ринку контролювати небезпечні фактори і відповідати вимогам законодавства. Оператори ринку мають враховувати інші небезпечні фактори, що не описані у настановах. Ці фактори пов’язані з умовами середовища, плануванням потужності, особливостями торговельного процесу і не передбачаються у загальних настановах.

Використання загальних настанов не звільняє операторів від обов’язкового дослідження усіх можливих небезпечних факторів та відповідних методів контролю. Оператори ринку зобов’язані перед використанням настанов перевірити відповідність рекомендацій, практик та типових планів НАССР специфічним умовам потужності та за потреби зробити зміни у документації та застосувати їх.

Відповідно до частини 1 Статті 1 Закону №771: оператор ринку харчових продуктів (далі - оператор ринку) - субʼєкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється реалізація та/або обіг харчових продуктів, і який відповідає за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. Отже, роздрібні торговельні підприємства споживчої  кооперації є операторами ринку.

Особливістю роздрібного торговельного підприємства серед інших операторів ринку харчових продуктів є те, що воно не є виробником харчових продуктів, а співпрацює з постачальниками, вводить в обіг, здійснює зберігання та реалізацію харчових продуктів. Це вимагає впровадження гігієнічних вимог, процедур, заснованих на принципах НАССР, простежуваності та тісної співпраці з іншими учасниками харчового ланцюга. За умови передачі роздрібного підприємства у оренду відповідальність за впровадження і виконання процедур заснованих на принципах НАССР несе орендар (ФОП, оператор ринку).

Як оператори ринку, роздрібні торговельні підприємства здійснюють операції з харчовими продуктом, мають відповідну інфраструктуру: територію, приміщення, комунікації, обладнання; забезпечують захист від шкідників, прибирання приміщень, обладнання, технічне обслуговування обладнання, калібрування, вживають заходи із захисту харчових продуктів від забруднення та сторонніх домішок.

Тому саме вони мають забезпечити належний рівень захисту продукції та дотримання гігієнічних умов.

Можливі інциденти, пов’язані з безпечною продукцією, що реалізується в роздрібній торгівлі, можуть траплятися через неналежну інфраструктуру, або через неправильне поводження з харчовими продуктами. У такому випадку цей оператор ринку несе відповідальність відповідно до Закону № 2042.

Кожен оператор ринку у сфері роздрібної торгівлі, відповідно до цих Настанов, повинен забезпечити:

  • знання всіх відповідних законодавчих актів, що стосуються гігієнічних вимог та процедур, заснованих на принципах НАССР;
  • наявність примірника цих Настанов;
  • впровадження внутрішніх процедур відповідно до цих Настанов;
  • якщо окремі процеси не здійснюються відповідно до цих Настанов, оператор ринку повинен забезпечити виконання вимог харчового законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону України №771 допускається застосування спрощеного підходу, за умови якщо такий підхід забезпечує однаковий рівень захисту здоров’я споживачів. Зазначене поширюється на потужності, які не обробляють харчові продукти, а саме заклади торгівлі, у тому числі на палатки,  прилавки та рухомі транспортні засоби для торгівлі.

Законодавець встановив, що вимоги щодо розробки, впровадження та ефективного застосування процедур за спрощеним підходом повинні бути пропорційними ризику.

На потужностях з незначним ступенем ризику (не здійснюються підготовка, обробка чи переробка харчових продуктів) небезпечні фактори можуть контролюватися за допомогою програм-передумов. У таких випадках є достатнім застосування лише принципу 1 системи НАССР "Аналіз небезпечних факторів" і дозволяється не використовувати інші принципи системи НАССР.

При застосуванні спрощеного підходу програми-передумови перетворюємо в операційні програми, які дають змогу контролювати у магазині небезпечні фактори у харчових продуктах, і дозволять не здійснювати розробку, впровадження та застосування інших постійно діючих процедур, що передбачені принципами системи НАССР.

Програми-передумови і запровадження процедур, заснованих на принципах НАССР у роздрібних торговельних підприємствах є ідентичними для усіх закладів роздрібної торгівлі незалежно від типу магазину та торгової площі.

Особливістю для окремих маркетів є наявність виробництва (випікання булочних виробів, печива тощо), у цьому випадку для виробництва слід керуватися Методичними настановами з дотримання вимог законодавства України щодо безпечності харчових продуктів на виробничих підприємствах споживчої кооперації України.

 

  1. ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ПОТУЖНОСТЕЙ

1.1. Порядок Державної реєстрації визначено статтею 25 Закону № 771, Постановою Кабінету Міністрів України № 39 від 10 лютого 2016 року «Порядок проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим субʼєктам».

1.2. Потужності – споруди або комплекс споруд, приміщення, будівлі, обладнання та інші засоби, включаючи транспортні засоби, а також територія, що використовується у виробництві та/або обігу санітарних заходів.

Державній реєстрації підлягають потужності, виробництва та/або обігу харчових продуктів, на які не вимагається отримання експлуатаційного дозволу.

Не підлягає державній реєстрації, як окрема потужність, транспортний засіб, що використовується оператором ринку у зв'язку з експлуатацією іншої належної йому зареєстрованої потужності або потужності, на яку видано експлуатаційний дозвіл. Транспортні засоби, що використовуються оператором ринку виключно для перевезення харчових продуктів, яке не повʼязане з експлуатацією належної йому зареєстрованої потужності або потужності, на яку видано експлуатаційний дозвіл, підлягають кумулятивній державній реєстрації, для якої подається одна заява (незалежно від кількості відповідних транспортних засобів) та за результатами якої присвоюється один особистий реєстраційний номер. Транспортний засіб, що використовується як потужність з реалізації харчових продуктів кінцевим споживачам, підлягає державній реєстрації як окрема потужність.

1.3. Державна реєстрація потужностей здійснюється компетентним органом −  Держпродспоживслужбою (Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів) шляхом внесення відповідної інформації до реєстру на безоплатній основі. Потужностям у реєстрі присвоюється особистий реєстраційний номер. Кожен оператор ринку харчових продуктів повинен обов’язково зареєструвати свою потужність у державному реєстрі та отримати персональний номер виду: r-UA-xx-xx-xxxxx. Заява про державну реєстрацію направляється до територіального органу Держпродспоживслужби.

1.4. Підставою для відмови у державній реєстрації потужності є невідповідність заяви встановленій формі, надання в ній неповної інформації або наявність раніше прийнятого рішення про державну реєстрацію цієї потужності. Відмова у державній реєстрації потужностей з інших підстав не дозволяється. У рішенні про відмову в державній реєстрації потужності обов'язково зазначаються підстава для відмови та фактичні обставини, що підтверджують наявність такої підстави.

1.5. Рішення про державну реєстрацію потужності або про відмову у такій реєстрації приймається протягом 10 календарних днів після отримання відповідної заяви оператора ринку. Копія рішення про державну реєстрацію потужності або про відмову у такій реєстрації надається (надсилається) оператору ринку протягом 3-х робочих днів з дня його прийняття.

1.6. Оператор ринку має право розпочати експлуатацію потужності за принципом мовчазної згоди, якщо протягом 15 робочих днів після подання ним заяви про державну реєстрацію потужності територіальний орган компетентного органу не прийняв рішення про відмову у державній реєстрації потужності або не надав копії такого рішення оператору ринку.

1.7. Оператор ринку зобов'язаний протягом 10 робочих днів повідомляти територіальний орган компетентного органу про зміни у своїй діяльності, що зумовлюють необхідність внесення змін до відомостей державного реєстру потужностей операторів ринку, а також про припинення використання потужності.

1.8. Компетентний орган забезпечує відкритий та безоплатний доступ до державного реєстру потужностей операторів ринку шляхом його розміщення на своєму офіційному веб-сайті.

1.9. Центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, затверджує порядок проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб'єктам.

Обіг харчових продуктів з використанням незареєстрованої потужності тягнуть за собою накладення штрафу.

 

  1. РОЗРОБКА ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРАМ–ПЕРЕДУМОВ НАССР (ВИКОНАННЯ ГІГІЄНІЧНИХ ВИМОГ)

2.1. Сфери застосування програм-передумов

Оператори ринку мають запровадити програми-передумови з урахуванням асортименту харчових продуктів, технологічних процесів та специфіки окремої потужності. Сфери застосування програм-передумов повинні охоплювати усі потенційні загрози безпечності.

Програми-передумови - основні умови та види діяльності, які є необхідними для підтримання гігієнічних умов на всіх етапах харчового ланцюга, у тому числі в роздрібній торгівлі.

 

2.2. Програма-передумова щодо належного планування приміщень роздрібних торговельних підприємств, планування та стану комунікацій (вентиляції, водопроводів водопостачання та водовідведення, електро- та газопостачання, освітлення тощо)  повинна забезпечити:

Належне планування та розміщення приміщень є однією з ключових умов виконання норм законодавства з безпечності харчових продуктів. Часто ця програма-передумова є найбільш ресурсозатратною.

Розміщення потужності, її приміщень, обладнання, мають відповідати торговельно-технологічним процесам, які здійснюють роздрібні торговельні підприємства, асортименту продуктів та ризиків, пов’язаних з цим.

Необхідно забезпечити зменшення ризику перехресного забруднення шляхом належного планування та організації потоків руху харчових продуктів, предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, у тому числі пакувальних, персоналу, відвідувачів так, щоб вони не несли загрозу безпечності продуктів.

Розміщення потужностей повинно враховувати параметри навколишнього середовища (стану ґрунту, повітря), якщо такі можуть мати негативний вплив на безпечність харчових продуктів, діяльність інших суб’єктів господарювання, ймовірність появи шкідників.

Необхідна наявність у достатній кількості технологічних, допоміжних та побутових приміщень, планування яких має бути проведене відповідно до логічної послідовності операцій торгово-технологічного процесу і необхідних рівнів чистоти, а також обладнання.

Планування приміщень повинно забезпечувати можливість проведення ремонтних робіт, прибирання, миття та дезінфекції, видалення (вивезення) сміття, розташування комунікацій тощо, при зростанні асортименту продуктів та обсягів реалізації.

Необхідні належні комунікації для проведення оператором ринку торгово-технологічних і допоміжних процесів. Комунікації повинні підтримуватись у відповідному стані.

Повинно здійснюватись належне проектування та належний стан системи водопостачання та водовідведення, їх технічний огляд, ремонт, прибирання та дезінфекція. Вода повинна бути питної якості. Відпрацьована вода повинна відводитись з дотриманням вимог гігієни через відповідну систему дренажу.

Необхідна належна вентиляція приміщень, де здійснюються роботи з харчовими продуктами, а також допоміжних та побутових приміщень. Системи вентиляції мають встановлюватися таким чином, щоб фільтри та інші компоненти, які потребують чищення, були легкодоступні.

Усі виробничі зони повинні належно освітлюватися. Освітлювальне обладнання не повинно бути загрозою забруднення харчового продукту.

Необхідне проведення оператором ринку оцінки ризиків для безпечності харчового продукту, які можуть з’явитись через неналежне електропостачання, і за необхідності розроблення коригувальних заходів для їх усунення.

 

2.3. Програма-передумова щодо стану приміщень, обладнання, поверхонь, проведення ремонтних робіт, технічного обслуговування обладнання, калібрування, а також заходів щодо захисту харчових продуктів від забруднення та сторонніх домішок повинна забезпечити:

Відповідно до торговельно-технологічних процесів, асортименту харчових продуктів та оцінки ризику оператори ринку повинні забезпечити запобігання забрудненню харчових продуктів.

Територія потужності має бути облаштована так, щоб максимально запобігати  доступу та проникненню шкідників, перехресному забрудненню харчових продуктів, сприяти видаленню стічних вод. При цьому всі негативні впливи зовнішнього середовища на продукти мають бути враховані.

Торговельні, допоміжні і побутові приміщення повинні підтримуватись у належному стані. Стіни повинні бути спроектовані та побудовані так, щоб запобігати накопиченню бруду, росту плісняви і утворенню конденсату, полегшувати прибирання, миття та дезінфекцію. Поверхні стін, підлоги повинні бути в належному стані та виготовлені із водостійких матеріалів.

Підлога повинна легко прибиратися, митися і дезінфікуватися, сприяти видаленню вологи (відсутність вибоїн тощо). Стеля і підвісні елементи (трубопроводи, кабелі, лампи тощо) повинні бути спроектовані і змонтовані так, щоб мінімізувати накопичення бруду, відшарування фарби, утворення конденсату та ріст плісняви, полегшувати прибирання та запобігати забрудненню харчових продуктів.

Двері повинні бути без тріщин, відшарування фарби та корозії, а також легко митися і за необхідності дезінфікуватися, щільно закриватися для запобігання проникненню шкідників у приміщення.

Вікна, вентиляційні отвори повинні запобігати накопиченню бруду. У приміщеннях, де здійснюються операції з харчовими продуктами, усі вентиляційні отвори  повинні бути обладнані антимоскітними сітками.

Усі скляні лампи над продукцією повинні бути захищеними на випадок розбивання, щоб осколки не попали у продукцію. Системи вентиляції повинні встановлюватися таким чином, щоб фільтри та інші компоненти, які потребують чищення, були легкодоступними.

Обладнання повинно використовуватись за призначенням згідно із специфікацію та мати впроваджену систему технічного обслуговування обладнання. Проведення повірки обладнання, приладів здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства. Оператори ринку мають оцінювати ризики, які можливі через неналежну роботу обладнання та приладів. Прилади і апарати повинні підтримуватись у належному стані для уникнення забруднення харчових продуктів.

Здійснення планових та позапланових ремонтних робіт повинно унеможливлювати загрозу забруднення харчових продуктів, а також передбачати ведення відповідної документації щодо проведених робіт.

Якщо використання скляних предметів та предметів з дерева у торгово-технологічному процесі, є необхідне, то потрібно запровадити систему підтримання їх у належному стані, перевіряти цілісність та неушкодженість таких предметів.

Для обладнання, робота якого за результатами оцінки ризику є критичною для безпечності харчових продуктів чи її відповідності законодавству, запроваджують внутрішні графіки калібрування. Періодичність калібрування встановлюється залежно від інструкцій виробника обладнання та інтенсивності його використання.

 

2.4. Програма-передумова щодо чистоти поверхонь, процедур прибирання  приміщень та інших поверхонь, поводження зі сміттям, його збору та видалення  повинна забезпечити:

Процедури прибирання мають бути задокументовані і повністю впроваджені. Доброю практикою у цьому випадку є навчання операторів ринку з процедур прибирання.

Мийні та дезінфекційні засоби повинні бути ефективними для застосування у визначених специфічних умовах, входити до Державного реєстру дезинфекційних засобів, але не повинні становити загрозу безпечності харчових продуктів за умови їх належного використання.

Інвентар для прибирання повинен застосовуватись за призначенням, бути стійким до середовища, у якому використовується, і зберігатись так, щоб виключати загрозу перехресного забруднення.

Інвентар для прибирання поділяється відповідно до використання для: туалетів, підлоги, інших поверхонь, що не контактують з харчовими продуктами; поверхонь, які контактують з харчовими продуктами. Ці групи інвентарю повинні бути чітко позначені відповідними написами або відповідними кольорами і зберігатися окремо.

Тканина одноразового використання забезпечує надійне чищення та дезінфекцію, що не створює ризику перехресного забруднення, колір тканини має відповідати кольорам інвентарю. Якщо тканина буде використовуватися повторно, то її слід прати за температури не меншій, ніж 82°C.

Частота проведення того чи іншого виду прибирання, миття чи дезінфекції визначаються на основі оцінки ризиків. Оператор ринку повинен надати докази того, що встановлена ним частота прибирання є достатньою для того, щоб підтримувати поверхні в належному стані, який не призводить до забруднення харчових продуктів.

Оператор ринку регулярно здійснює перевірку (верифікацію) ефективності процесів прибирання, миття та дезінфекції. За результатами проведення аналізу ефективності процесів прибирання, миття та дезінфекції і виявлених невідповідностей оператори ринку запроваджують відповідні запобіжні або коригувальні заходи.

Усі поверхні обладнання та інструменти, які контактують з харчовими продуктами, повинні бути чистими.

У приміщеннях, де зберігаються чи реалізуються сухі харчові продукти (цукор, борошно, крупи, сіль тощо) для щоденного чищення доцільно застосовувати методи сухого прибирання.

Оператори ринку повинні виконувати усі передбачені законодавством вимоги щодо утилізації сміття. Для збору сміття у магазинах використовуються урни та контейнери. Не допускається їх переповнення.

Урни для сміття встановлюються відповідно до вимог санітарних правил. Повинна бути зазначена інформація про місця збору сміття у зонах поводження з харчовими продуктами, визначено графік та способи вивезення сміття з метою уникнення його  накопичення. При цьому має враховуватися можливість перехресного забруднення продуктів під час його вивезення.

Місця зберігання сміття повинні бути за межами приміщень, де здійснюються операції з харчовими продуктами. Мають дотримуватись вимоги щодо зберігання сміття; стану контейнерів, ємностей для сміття, їх маркування, очищення, миття та дезінфекція; вивезення сміття з території потужності та їх утилізацію, у тому числі за укладеними відповідними угодами.

Прибирання, миття та дезінфекцію контейнерів, ємностей для зовнішнього зберігання сміття проводять окремо від іншої тари. Контейнери для внутрішнього зберігання сміття можуть бути одноразовими або повертатися у приміщення після їх очищення, миття та дезінфекції.

Продавці відповідають за правильне поводження зі сміттям у межах свого робочого місця.

Зразок письмової програми-передумови наведено у додатку 1.

 

2.5. Програма-передумова щодо здоров’я та гігієни персоналу повинна забезпечити:

Оператори ринку, які реалізують харчові продукти, несуть відповідальність за виконання вимог щодо гігієни персоналу та правил його поведінки.

Проведення медичних оглядів відповідно до вимог законодавства. Періодичність проведення медичних оглядів персоналу залежно від асортименту харчових продуктів, технологічних та допоміжних процесів, посадових обов’язків працівників та підтвердження їх проходження (наявність особистих медичних книжок).

Наявність спецодягу та взуття, які не повинні бути причиною забруднення харчових продуктів, а саме форма одягу та взуття, кількість їх комплектів (достатня кількість яких має забезпечувати всіх працівників чистим одягом), процедури носіння, чистки та прання. Впровадження процедур чистки та прання, а також перевірку (верифікацію) їх ефективності. Процедури застосування спецодягу та взуття мають визначатися на підставі оцінки ризику.

Недопуск до роботи, що здійснюється з метою запобігання можливості забруднення харчових продуктів через неналежний стан здоров’я персоналу чи його невідповідний зовнішній вигляд. Запровадження операторами ринку із врахуванням асортименту (виду) продукту і процесів виробництва перевірки зовнішнього вигляду персоналу перед початком роботи на наявність ознак гнійничкових захворювань, а також недопущення до роботи працівників, які можуть бути причиною забруднення харчових продуктів;

Дотримання правил поведінки персоналу, що передбачають вимоги до входу і виходу з приміщень, переміщення у приміщеннях, носіння особистих предметів, прикрас, дії у випадку порізів чи пошкоджень, приймання їжі, миття рук, паління, відвідування туалетів, зберігання та використання особистого та спеціального одягу та взуття;

Продавці та інші представники операторів ринку, які контактують з продуктом, повинні використовувати спеціальний одяг відповідного дизайну. Вони зобов’язані виконувати операції з харчовими продуктами в чистому одязі та взутті, залишати особистий верхній одяг, взуття, головний убір, особисті речі у роздягальні або ж спеціально обладнаних шафах.

Відповідальність за наявність та стан спеціального одягу несуть продавці, однак, згідно кращих практик, адміністрація може допомогти їм у виборі, придбанні спецодягу, забезпечити можливість прання, виділити побутові приміщення для переодягання, вимагати виконання правил носіння спеціального одягу.

Спеціальним одягом для  продавців (реалізаторів) є:

- накидка або халат;

- головний убір багаторазовий.

Перед початком зміни продавець повинен вдягнути чистий комплект одягу.

Чистий спеціальний одяг в роздягальнях зберігається окремо. Брудний спецодяг, одразу відокремлюється для прання і зберігається у спеціальних пакетах, корзині тощо. Одяг після прання повертається чистим, сухим, попрасованим та без пошкоджень (під час прання).

Перед початком роботи продавці самостійно перевіряють у себе наявність гнійничкових захворювань, різаних ран, опіків на руках та у разі їх виявлення зобов’язані обробити рану, перев’язати пластиром яскравого кольору, який легко відрізнити на фоні продукції, та захистити водонепроникною рукавичкою. Лише після цього можливий допуск до роботи. У випадку виявлення ознак гнійничкових захворювань продавець не повинен виконувати роботу, пов’язану з контактом з не запакованим продуктом. При вході у туалет потрібно знімати фартухи або халати.

Зокрема, з метою запобігання попадання сторонніх предметів у продукт працівникам та продавцям, які контактують з відкритим продуктом, забороняється:

-                      носити/одягати прикраси (дозволяється проста обручка без включень (камінців);

-                      носити  накладні вії та нігті;

-                      нігті повинні бути короткими та чистими;

-                      застібати шпильками спеціальний одяг;

-                      носити із собою особисті речі (гребінці, дзеркальця, мобільні телефони, сигарети та ін.); вносити та зберігати скляні чи металеві предмети;

-                      палити, приймати їжу та ліки на робочому місці;

-                      забороняється зберігати харчові продукти та ліки на робочих місцях. Їжа повинна зберігатись у окремому побутовому холодильнику.

Кожен продавець несе персональну відповідальність за дотримання правил особистої гігієни, належний санітарний стан робочого місця, відділу/дільниці.

Оператор ринку, який реалізує продукцію в роздрібних торговельних підприємствах, є відповідальним за ознайомлення продавців з правилами гігієни.

Зразок письмової програми-передумови наведено у додатку 2.

 

2.6. Програма-передумова щодо контролю за шкідниками, запобіганню їх появі, засобів профілактики та боротьби повинні забезпечити:

Визначення видів шкідників, які характерні для певного оператора ринку.

Заходи щодо запобігання проникненню шкідників на територію потужності:

наявність огорожі та облаштування території, ущільнення дверей, вентиляційних отворів, обладнання вікон захисними сітками від комах;

встановлення засобів профілактики та боротьби зі шкідниками по зовнішньому периметру. Усі заходи з боротьби зі шкідниками повинні здійснюватись так, щоб не виникала загроза безпечності харчових продуктів через перехресне забруднення;

якщо встановлено електричні знищувачі комах, то вони не повинні розміщуватись над відкритим харчовим продуктом.

Потрібно проводити маркування та регулярну перевірку всіх засобів боротьби зі шкідниками.

Для уникнення перехресного забруднення необхідно уникати використання отруйних приманок у приміщеннях, де здійснюються операції з харчовими продуктами, предметами та матеріалами, що контактують з харчовими продуктами.

Електричні знищувачі комах рекомендується розміщувати у місцях ймовірного проникнення комах, що літають. Усі заходи контролю шкідників повинні бути спрямованими на запобігання їх проникненню у приміщення, де проводяться торгово-технологічні процеси.

Зразок письмової програми-передумови наведено у додатку 3.

 

2.7. Програма-передумова щодо специфікацій та контролю постачальників повинна забезпечити:

Встановлення і узгодження вимог щодо харчових продуктів з постачальниками (специфікації чи інші нормативно-технічні документи). Оператор ринку має вимагати від постачальника засвідчення безпечності харчових продуктів (відповідні документи), забезпечити простежуваність продукції (звідки одержана продукція) та збереження усіх документів.

Оператори ринку повинні розробити та впровадити процедури оцінювання постачальників для зменшення ймовірності виникнення загрози безпечності харчових продуктів від непридатних продуктів. Критерії оцінювання постачальників повинні характеризувати їх здатність надавати якісні харчові продукти, в асортименті відповідно до узгоджених специфікацій.

Оцінювання постачальників рекомендується проводити перед тим, як розпочинати співпрацю з ними, а також періодично з урахуванням результатів вхідного контролю харчових продуктів. Якщо результати оцінювання ризику свідчать про суттєву ймовірність загрози безпечності харчових продуктів, рекомендується проводити перевірки постачальників таких харчових продуктів, відмовлятись від практики роботи з такими постачальниками.

 Оператори ринку повинні бути здатні встановити інших операторів ринку, які постачають їм харчові продукти та інші об'єкти санітарних заходів за принципом "крок назад" (наявність документів). Оператори ринку повинні застосовувати системи та процедури, що забезпечують доступність інформації компетентному органу за його запитами. Інформація повинна зберігатися протягом 6-ти місяців після закінчення кінцевої дати продажу харчового продукту, нанесеної на маркуванні.

2.8. Програма-передумова щодо зберігання та транспортування повинна забезпечити:

Створення операторами ринку належних умов для зберігання харчових продуктів, допоміжних матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, та інших нехарчових продуктів відповідно до встановлених вимог.

Приміщення мають бути достатніми за площею та оснащені обладнанням для забезпечення умов зберігання, а також дотримання принципу використання в першу чергу партій тих продуктів, у яких раніше закінчується строк придатності. Необхідне обладнання для зберігання харчових продуктів повинно підтримувати умови зберігання при повній завантаженості приміщення з проведенням контролю за режимами температури та відносної вологості повітря.

Всі вантажі, як в тарі так і без, складають штабелями на палети, висота яких має бути на менше 8 см від підлоги. Від стін та приладів охолодження/опалення штабелі розташовують не ближче як на 40 см. Між штабелями мають бути проходи відповідно до норм безпеки праці.

Всі складські приміщення утримують у чистоті, піддаючи систематичному прибиранню. Підлоги, стіни, стелі, стелажі промивають та дезінфікують по мірі необхідності. У складських приміщеннях систематично проводять дератизацію.

Якщо в процесі зберігання готової продукції буде виявлена продукція, що не відповідає встановленим вимогам, така продукція повинна бути відокремлена від придатної продукції у зону некондиційних матеріалів. Особливу увагу при зберіганні харчових продуктів слід приділяти умовам, що мінімізують ризик перехресного забруднення.

Оператори ринку (роздрібні торговельні підприємства) повинні перевіряти дотримання температурних режимів для охолодженої чи замороженої продукції при надходженні харчових продуктів та протягом усього торгово-технологічного процесу в магазині.

Зразок програми-передумови зберігання та транспортування наведено у додатку 4.

 

2.10. Програма-передумова щодо маркування харчових продуктів та поінформованості споживачів повинна забезпечити:

Виконання операторами ринку вимог Закону № 771 (стаття 39) та Закону України № 2639 від 6 грудня 2018 «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», який запроваджує нові правила маркування харчових продуктів (в тому числі, дієтичних добавок та продуктів дитячого харчування). Закон забороняє використовувати інформацію, що може ввести споживачів в оману. Передбачено надання інформації про алергени, про використання у харчовому продукті рафінованої олії або жирів рослинного походження, зокрема пальмової олії. Також при маркуванні продуктів відтепер варто надавати дані про речовини та інгредієнти, що спричиняють алергічні реакції або непереносимість. Інформація про харчові продукти не повинна приписувати будь-яким харчовим продуктам, крім природних мінеральних вод та харчових продуктів для спеціальних медичних цілей, властивостей, що сприяють запобіганню чи лікуванню захворювань, або посилатися на такі властивості.

Нові вимоги вводяться щодо розміру шрифту у маркуванні харчових продуктів. Висота малих літер без виносних елементів у тексті, яким надається обов’язкова інформація про харчовий продукт, повинна дорівнювати або перевищувати 1,2 мм. У разі використання упаковки або тари, площа найбільшої поверхні якої менша за 80 см2, висота малих літер без виносних елементів повинна дорівнювати або перевищувати 0,9 мм.

Закон вводиться в дію через 6 місяців з дня його опублікування і містить перехідний період, який передбачає, що харчові продукти, які не відповідають вимогам нового Закону, можуть вводитися в обіг протягом 3-х років після введення в дію Закону. Такі харчові продукти можуть перебувати в обігу до настання кінцевої дати споживання або закінчення терміну придатності.

Надання споживачам інформації щодо того, чи піддавався харчовий продукт заморожуванню або розморожуванню. Назва харчових продуктів, які були заморожені до продажу, а продаються у розмороженому стані, має включати слово «розморожений».

Для харчових продуктів, які є такими, що швидко псуються, і тому після завершення короткого періоду часу можуть вважатися небезпечними для здоровʼя людини, замість дати завершення мінімального терміну придатності зазначається дата «вжити до».

Оператори ринку харчових продуктів, які не є відповідальними за інформацію про харчовий продукт, до яких належать роздрібні торговельні підприємства (вони не здійснюють маркування), не мають права здійснювати обіг харчових продуктів, щодо яких вони мають інформацію, що маркування цих харчових продуктів не відповідає законодавству щодо надання інформації про харчові продукти. Оператори ринку харчових продуктів у межах своєї діяльності не мають права змінювати інформацію.

Оператори ринку харчових продуктів у межах своєї діяльності зобов’язані забезпечити простежуваність, щоб інформація про нефасовані харчові продукти, призначені для кінцевого споживача, була передана операторам ринку харчових продуктів, які їх отримують, щоб забезпечити надання кінцевому споживачеві обов’язкової інформації про харчові продукти.

Незапакована продукція повинна містити на кожній транспортній упаковці (палета, ящик) картки маркування, розроблені виробником.

 

3. ЗАПРОВАДЖЕННЯ ПРОЦЕДУР, ЗАСНОВАНИХ НА ПРИНЦИПАХ НАССР У РОЗДРІБНИХ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Оператори ринку, що здійснюють зберігання і реалізацію харчових продуктів зобов’язані впроваджувати чи застосовувати процедури, засновані на використанні в повному обсязі принципів системи управління безпечністю харчових продуктів.

Успішне впровадження процедур, заснованих на принципах НАССР, у торгівлі здійснюється за умови продуктивної співпраці персоналу роздрібних підприємств та їх керівництва.

Першим кроком у розробці плану НАССР має бути створення у споживчому товаристві (торговельному підприємстві) групи НАССР.

 

3.1. Створення групи НАССР

До складу групи повинні увійти фахівці, що мають спеціальні та поглиблені знання в сфері своєї діяльності. Група НАССР повинна включати фахівців різних спеціальностей, які володіють знаннями та досвідом у таких сферах:

-контроль якості та безпечності харчових продуктів;

- технічне забезпечення;

- санітарія;

- зовнішні експерти (за необхідності).

Після визначення складу групи НАССР її наступними завданнями є:

-          розробка плану дій;

-          визначення потреб у ресурсах;

-          визначення графіку складання письмової документації, запровадження та контролю.

Формування групи НАССР повинне бути затверджене наказом (розпорядженням). Приклад наказу(розпорядження) представлений у додатку 5.

У ході роботи групи слід зберігати записи (документацію) щодо обговорених питань і складати план дій. Засідання групи НАССР оформляється протоколом.

Вимога до навчання групи. Важливо, що б члени групи навчалися на загальних принципах для застосування системи НАССР та гігієни харчування, оскільки це забезпечить однаковий підхід до роботи й термінології. Навчання потрібно проходити не рідше одного разу на рік.

 

3.2. Опис блок-схеми торговельних процесів

Група НАССР розробляє блок-схему у зручному і зрозумілому, для продавців магазину, форматі, в якій мають бути відображені всі етапи процесу в межах контролю потужності – від надходження харчових продуктів, їх зберігання, підготовки до реалізації і продажу їх кінцевому споживачу.

Усі процеси повинні бути представлені у належній послідовності разом з відповідними даними

 

 


3.3. Принцип 1 системи НАССР полягає в аналізі небезпечних факторів та визначенні відповідних заходів контролю.

Група НАССР складає перелік усіх небезпечних чинників, появу яких, як передбачається, можна очікувати в процесі поставки і реалізації продукції кінцевому споживачу. Наступним кроком група НАССР проводить аналіз небезпечних чинників, відбираючи з них ті, усунення чи зниження дії яких до допустимого рівня є суттєвим для безпечності продукту.

У процесі аналізу небезпечних чинників, за можливості, слід брати до уваги:

•                    передбачувану наявність небезпечних чинників і важкість їхнього негативного впливу на здоров’я людини;

•                    якісну і (або) кількісну оцінку наявності небезпечних чинників;

•                    утворення або збереження в харчових продуктах токсинів, хімічних чи фізичних чинників;

•                    умови, що приводять до вище згаданого.

Слід розглянути, які заходи контролю, якщо вони існують, застосовні до кожного з цих небезпечних чинників.

У деяких ситуаціях контроль за конкретним небезпечним фактором може вимагати більш ніж одного заходу контролю. В інших випадках за допомогою одного й того ж самого заходу можна контролювати кілька небезпечних факторів.

Перш ніж приступити до виявлення небезпечних факторів, необхідно мати про них чітке уявлення. Для цього необхідно провести короткий огляд літератури, щоб отримати оновлену інформацію про типи небезпек, про контроль ризиків і про шляхи їх усунення. Інформація повинна відбивати вірогідність виникнення ризиків; чинники, які сприяють контамінації (забрудненню) харчових продуктів.

По-перше, необхідно визначити види небезпечних факторів:

Їх рекомендовано ділити на 3 категорії:

·         фізичні;

·         хімічні;

·         біологічні.

Фізичні фактори. Предмети, зазвичай не присутні в харчових продуктах, які можуть призвести до травм (наприклад, порізам в ротовій порожнині, задусі тощо).  Важливо розрізняти такі фізичні забруднюючі предмети, які можуть викликати фізичні травми (наприклад, метал), і ті, які викликають естетичну неприязнь (наприклад, волосся). Серед частих фізичних небезпек можна виділити: метал; скло; дерев’яні тріски; ювелірні вироби; кераміка; твердий пластик, і інше.

Джерелами фізичних факторів можуть бути:

·         устаткування і приміщення;

·         людський чинник, порушення гігієни працівників.

Отже, на цьому етапі важливим є визначення міри контролю фізичних небезпек. В якості міри контролю можуть бути визначені:

-          візуальний огляд;

-          гарантії постачальників.

Хімічні фактори. Під категорію хімічних небезпек потрапляють хімічні елементи і їх сполуки, які несуть шкоду здоров’ю людини.

Джерелами хімічних небезпек з боку довкілля підприємства можуть бути дезінфікуючі засоби, мастильні матеріали, засоби для чищення, фарби, розчинники та інше.

Отже, тепер визначимо, які заходи треба здійснювати, щоб запобігти присутності хімічних небезпек в магазині. По-перше, треба застосовувати тільки дозволені хімікати, по-друге, приділяти особливий контроль за дезинфікуючими і чистячими засобами, по-третє, керуватися програмою інтегрованої боротьби з шкідниками, використовувати тільки інгредієнти харчового призначення і тільки питну воду, застосовувати належну виробничу практику по перевезенню і зберіганню продукції тощо.

Біологічні небезпеки. Під цю категорію небезпек потрапляють організми, що викликають хворобу (патогени), які можуть інфікувати або викликати інтоксикацію у людей, а також служити причиною захворювань, що передається через продукти харчування.

Існує ряд чинників, які впливають на розвиток бактерій, мікробів, патогенів:

-                     Показники чистоти поверхонь, що контактують з продукцією;

-                     Захист продукції від псування (норми, терміни, режими);

-                     Правила боротьби з шкідниками;

-                     Контроль за здоров’ям працівників.

Температура. Якщо зберігати продукти харчування з порушенням температурного режиму, а також режиму відносної вологості повітря, відсутності вентиляції, то створюються оптимальні умови для розмноження мікроорганізмів.

Період зберігання. Тривале зберігання продукції навіть за допустимої температури все одно призведе до погіршення її якості. Наприклад, морожена риба зберігається лише 3 місяці.

Відсутність консервантів. На жаль, ті продукти, які не містять консервантів, належать до швидкопсувних і вимагають спеціальних умов, їх транспортування повинно бути в спеціальних фурах з функціями холодильника. Крім того, якість води, рівен pH, кількість поживних речовин, кисень та ін. є чинниками, що впливають на розвиток бактерій, мікробів і патогенів. Інший, більш специфічний чинник, який необхідно контролювати, ‒ це розвиток патогенів.

Для боротьби з розвитком патогенів треба враховувати наступне:

- гігієну персоналу (потрібна розробка санітарно-гігієнічних процедур);

- перехресне зараження;

- санітарна обробка робочих місць (потрібна розробка процедур по санітарній обробці робочого місця).

Для боротьби з патогенами використовують:

- термічну обробку;

- заморожування;

- опромінення.

Для кожної небезпеки необхідно розробити заходи контролю або поєднання їх комбінації.

 

3.4. Принцип 2 системи НАССР полягає у визначенні критичних контрольних точок (ККТ).

Критична контрольна точка визначається як стадія, на якій можна застосувати контроль. Це основна точка для запобігання або усунення забруднення продукту харчування або зниження його до прийнятного рівня. Потенційні забруднення, які, якщо їх не контролювати, з певною мірою вірогідності можуть викликати різні захворювання або травми, повинні усуватися за допомогою визначення ККТ.

Інформація, отримана в результаті аналізу небезпек, є важливою для групи НАССР для визначення того, на якій стадії процесу з’являються ККТ. Їх кількість повинна бути мінімальною, тому що кожну ККТ потрібно забезпечити персоналом, який буде здійснювати контроль.

Досвід застосування принципів системи НАССР в торговельних закладах виділяє 1 критичну контрольну точку для контролю і забезпечення безпеки торговельного процесу - це стадія зберігання.

У блок-схемі торговельного процесу виділяти критичну контрольну точку при транспортуванні продукції постачальниками не варто, оскільки торговельне підприємство при виявленні невідповідності продукції повинно її повернути.

 

3.5. Принцип 3 системи НАССР полягає у встановленні граничних меж для кожної ККТ.

Критична межа ‒ це максимальне і/або мінімальне значення, до якого може контролюватися біологічний, хімічний або фізичний параметр в ККТ для запобігання, усунення або зниження до прийнятного рівня зараження продукту харчування. Критична межа використовується для того, щоб в ККТ відрізнити безпечні умови операції від небезпечних.

Граничні значення повинні, за можливості, встановлюватися і обгрунтовуватися для кожної критичної точки контролю. У деяких випадках на конкретному етапі може бути встановлено відразу декілька граничних значень. Для торговельних підприємств загальноприйнятими граничними значеннями в залежності від виду продукції при зберіганні буде: вимірювання температури, часу, вологості, кислотності рН, водної активності Ав, присутності хлору і визначення органолептичних характеристик продукту, наприклад, зовнішнього вигляду і структури.

Якщо для встановлення граничних значень використовуються розроблені експертами положення настанови НАССР, потрібно бути обережними та впевненими в тому, що ці граничні значення повністю застосовні до конкретного харчового продукту або групи продуктів. Ці граничні значення повинні піддаватися вимірюванню.

 

3.6. Принцип 4 системи НАССР полягає у встановленні заходів моніторингу для кожної ККТ.

Моніторинг − це планове вимірювання або спостереження ККТ у зіставленні з її граничними значеннями. Моніторинг проводиться постійно чи періодично. Процедури моніторингу повинні дати можливість виявляти втрату керованості в ККТ. Крім того, моніторинг повинен своєчасно надавати інформацію для внесення виправлень, щоб контроль процесу зберігання і реалізації товарів не допускав перевищення граничних значень. У тих випадках, коли результати моніторингу свідчать про тенденцію до втрати контролю в ККТ, впроваджують запобіжні дії. Корегування потрібно проводити до появи відхилень. Слід зазначити, що в торговельних підприємствах при зберіганні продукції облік температури здійснюють двічі на день, а вологості – один раз. Вся інформація вноситься у відповідні журнали перевірок.

Усі дані, що реєструються, і документи, пов’язані з моніторингом ККТ, повинні підписуватися працівником, який проводить моніторинг, і посадовими особами підприємства, що відповідають за нагляд.

Дані моніторингу повинні перевірятися персоналом, який володіє знаннями і уповноважений у разі необхідності провести коригувальні дії.

 

3.7. Принцип 5 системи НАССР – визначення коригувальних дій.

Система НАССР по контролю над безпекою харчових продуктів призначена для виявлення ризиків для здоров’я людини і здійснення стратегії відхилення, усуненню або зниженню вірогідності таких ризиків. Проте не завжди можна добитися ідеальної ситуації, можливі і відхилення від встановлених процедур. Важливою метою колективних дій є відвертання попадання небезпечних харчових продуктів до споживачів. При відхиленні від встановлених критичних меж необхідно здійснювати заходи по виправленню ситуації.

В зв’язку з цим відповідні заходи, що коригують, повинні бути задокументованими і включати наступні елементи:

- повідомлення про відхилення, визначення причини відхилення і її усунення;

- визначення способу утилізації харчового продукту, що не відповідає встановленим вимогам;

- запис проведених заходів.

Для кожної ККТ мають бути розроблені конкретні корекції і коригуючі заходи, які включені в план НАССР. У такому плані, як мінімум, повинно бути вказано, що необхідно зробити у разі відхилення від норми, хто несе відповідальність за здійснення заходів з виправлення ситуації і ведення запису зроблених корекційних дій. Проведенням заходів виправлення повинні керувати ті особи, які досконало вивчили процес, продукцію і план НАССР.

 

3.8. Принцип 6 системи НАССР включає процедури верифікації  (перевірки).

Верифікація означає перевірку або підтвердження того, що процедури на основі HACCP досягають бажаного ефекту, тобто контролюють небезпечні фактори.

Валідація (підтвердження) плану НАССР – отримання доказів того, що всі елементи плану НАССР є правильними і забезпечують безпечність харчових продуктів.

Процедурами перевірки вважаються ті заходи (що не відносяться до моніторингу), за допомогою яких визначається дієвість плану НАССР, а також те, що система функціонує відповідно плану. Ці процеси повинні здійснюватися під час розробки, впровадження плану НАССР і безпосереднього застосування системи.

Для проведення верифікації (перевірки) група НАССР використовує таку інформацію:

  - огляд скарг, пов’язаних з безпечністю харчових продуктів;

     - результати моніторингу ККТ;

  - калібрування/повірка обладнання/ЗВТ (засобів вимірювальної техніки);

  - результати проведення аудитів, інспекцій;

  - перевірку ведення записів;

  - аналіз відхилень;

  - перевірку роботи відповідального персоналу.

Верифікацію проводять не рідше одного разу на рік. Підтвердження перевірки здійснюються і документально оформляються групою НАССР або у разі потреби незалежним експертом.

 

3.9. Принцип 7 системи НАССР включає процедури ведення записів та документації, що відповідають розміру потужності, та дає змогу оператору ринку перевіряти впровадження та дієвість заходів контролю, передбачених системою НАССР.

Останнім кроком «Плану НАССР» є створення актуальної документації, яка буде доказом виконання усіх попередніх кроків. Уся документація має бути впорядкована, для того, щоб при необхідності відповідні особи змогли знайти потрібну інформацію. Рекомендовано запровадити власну ідентифікацію для всіх документів.

Вся паперова робота має бути якомога простішою, щоб її було легко заповнювати і своєчасно оновлювати. Записи повинні вказувати особу(особи), які їх виконали.

Документація системи НАССР поділяється на:

Базову - план НАССР, процедури;

Оперативну - протоколи, записи.

До базової документації належать:

-склад групи НАССР та її обов’язки;

-аналіз небезпечних факторів;

-методологія визначення ККТ;

-критичні межі та їх обґрунтування;

-система моніторингу;

-процедури застосування коригувальних заходів;

-процедура валідації, верифікації.

До оперативної документації належать:

- протоколи нарад НАССР групи;

- протоколи моніторингу ККТ;

- протоколи впровадження коригувальних заходів;

- протоколи валідації, верифікації.

 

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

У разі зміни законодавства України норми Настанов, які суперечать законодавству, виконуються згідно законодавства.

 

 

ДОДАТКИ

 

Додаток 1

 

Зразок програми-передумови щодо чистоти поверхонь, процедур прибирання приміщень та інших поверхонь, поводження зі сміттям, його збору та видалення 

ЗМІСТ

1

Мета та сфера застосування

 

2

Терміни, визначення та скорочення

 

3

Установлена відповідальність

 

4

Опис процесу

 

  • Мета та сфера застосування
    • Ця програма-передумова: а) розроблена відповідно до потреб здійснення торговельної діяльності роздрібного торговельного підприємства (далі - Підприємства) та реалізації вимог законодавства у сфері безпечності харчових продуктів;
    • б) спрямована на дотримання вимог щодо чистоти поверхонь, процедур прибирання приміщень, поводження зі сміттям, його збору та видалення.
    • Положення цієї програми-передумови є обов’язковим для ознайомлення та виконання всіма співробітниками Підприємства.
    • Локальний контроль дотримання положень програми-передумови здійснюється ______________________________________________________.
      • (ПІБ директора (завідувача) магазину)
    • Додатковий контроль дотримання положень програми-передумови здійснюють ____________________________________________________.
      • (ПІБ голови споживчого товариства, споживспілки)

 

  • Терміни та визначення

Сухе прибирання (механічна очистка) - збір сміття і відходів, очищення шкребками, щітками і серветками.

Попереднє очищення - ополіскування поверхонь водою (рекомендується температура 35-45 °С) для видалення слабо адгезірованних (прикріплених) і розчинних у воді забруднень.

Основне очищення - видалення забруднень, що залишилися, з використанням розчинів відповідних мийних засобів.

Ополіскування - видалення залишків забруднень і мийних засобів водою питної якості.

Дезінфекція - знищення мікроорганізмів з використанням різних засобів, обирати згідно чинного Державного реєстру дезінфекційних засобів.

Остаточне ополіскування - видалення залишків дезінфекційних засобів водою питної якості.

Сушіння - видалення води з метою попередження ризиків мікробної контамінації та корозії.

Відходи - будь-які речовини, матеріали та предмети, що утворюються у процесі людської діяльності й не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Збирання сміття - діяльність, пов’язана з вилученням, накопиченням і розміщенням сміття у спеціально відведених місцях чи об’єктах, ураховуючи сортування відходів з метою подальшої утилізації чи видалення.

Вивезення сміття - транспортування сміття від місць їх утворення або зберігання до місць чи об’єктів оброблення, утилізації чи видалення.

Об’єкти поводження зі сміттям - місця чи об’єкти, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення сміття; спеціально відведені місця чи об’єкти - місця чи об’єкти (місця розміщення сміття, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення сміття чи здійснення інших операцій зі сміттям.

Операції поводження зі сміттям - збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізація, видалення, знешкодження і захоронення сміття.

 

  • Установлена відповідальність
    • Власник підприємства несе відповідальність за навчання продавців щодо вимог до чистоти поверхонь та процедур прибирання.
    • Відповідальність за здійснення контролю якості прибирання несе ____________________________________________________________
      • (завмаг ПІБ)
    • Відповідальність за планування та своєчасне замовлення інвентарю та

мийних засобів несе ________________________________________________

  • (ПІБ директора (завідувача) магазину)

 

  • Відповідальність за здійснення своєчасного видалення сміття з потужності несе ______________________________________________________________
    • (посада ПІБ)
  • Відповідальність за маркування контейнерів для сміття та збереження

їх у чистому стані несе _________________________________________

(посада ПІБ)

 

  • Опис процесу
    • Належний санітарний стан торговельних приміщень, інвентарю та обладнання підтримується шляхом:
  • поточного прибирання; щоденно в процесі торгівлі не менше двох разів за робочу зміну.
  • повне прибирання та вивезення сміття після закінчення робочої зміни.
  • санітарних днів та генерального прибирання один раз на місяць.
  • позапланового прибирання – в міру необхідності.
    • Прибирання здійснює:
  • а) прилеглої території, підсобних, побутових та допоміжних приміщень – прибиральниця;
  • б) ваговимірювальних приладів, торгово-технологічного і холодильного обладнання, робочого інвентарю – продавці, реалізатори.
    • Під час санітарної обробки приміщень, інвентарю, обладнання працівники повинні дотримуватися правил техніки безпеки.
    • Щоб санітарна обробка була ефективною, потрібно пам’ятати: вода для приготування розчинів повинна бути чистою, інвентар для санітарної обробки повинен бути справним, промаркованим і чистим, крани, труби та мийки повинні бути справними й чистими.
    • Інвентар для прибирання повинен застосовуватися за призначенням, бути стійким до середовища, у якому використовується, і зберігатися так щоб виключити загрозу перехресного забруднення.
    • Перелік інвентаря для прибирання, який застосовують на підприємстві: (примірний)
  1. Сміттєзбірники, урни для сміття, кошики, совки для сміття, відра,
  2. пилососи, щітки, мітли,
  3. гумові рукавички, губки господарські, серветки для прибирання, сміттєві мішки
    • Поточне прибирання.
      • Поточне прибирання охоплює сухе прибирання робочого місця інвентарю в процесі торгівлі у робочий час магазину та повного прибирання після закінчення робочого дня.
      • У кінці зміни працівник здійснює прибирання в такому порядку:
  1. Миття ваго-вимірювальних приладів, торгового інвентарю з застосуванням лужних розчинів (температура води 45-50°С). Полоскання інвентарю гарячою проточною водою та просушка його на спеціальних полицях.
  2. Прибирання підлоги торговельного залу, підсобних та побутових приміщень.
  3. Сухе прибирання вітрин, холодильних прилавків та камер.
    • Миття та дезінфекція холодильного обладнання (вітрин, прилавків) здійснюється відповідно до інструкції до нього, затвердженого графіку та вноситься до відповідного журналу.
    • Форма журналу (чек-листа) − залежно від того, як такий документ називається на підприємстві, прибирання сміттєвих контейнерів наведена у таблиці 1.
  • Генеральне прибирання та санітарні дні.
    • Генеральне прибирання та санітарні дня проводяться згідно зі складеним планом-графіком, затвердженим головою споживчого товариства (споживспілки).
    • Об’єкти генерального прибирання:
  1. Прилегла територія, санвузол.
  2. Торговельне, побутове, складське приміщення, (підлога, стіни, стеля, вікна, двері)
  3. Торгово-технологічне обладнання та інвентар.
    • Форма журналу генерального прибирання наведена у таблиці 2.
  • Правила використання інвентарю.

Інвентар для прибирання повинен відповідати таким вимогам:

- бути ергономічним, сучасним за конструкцією й технічними параметрами;

- мати чітке маркування «підлога», «стіни», «обладнання» тощо. Із зазначенням призначення приміщення або кольоровим маркуванням з урахуванням функціонального призначення; для очищення стоків, каналів, туалетів повинен бути передбачений окремий інвентар;

- використовуватися лише за призначенням;

- піддаватися знезараженню, очищенню та сушінню після використання.

Зберігання прибирального інвентарю, призначеного для прибирання туалету, має здійснюватися в умовах, що виключають вільний доступ до прибирального інвентарю. Інвентар для прибирання необхідно замінити в таких випадках:

- коли волокна щіток сплутані або розпушені;

- коли щітка знебарвлена та після миття її початковий колір не відновлюється;

- коли щітка візуально значно пошкоджена;

- коли ручка зламана або має якісь ознаки пошкодження.

  • Техніка безпеки під час проведення санітарної обробки.

Під час проведення санітарної обробки працівники повинні дотримуватися правил техніки безпеки згідно з інструкцією, розпорядженням чи іншим документом, що діє на підприємстві.

 Усі роботи із розчинами слід проводити в захисному одязі (халат, шапочка або хустинка), захищаючи шкіру рук рукавичками (гумовими, латексними, неопреновими або поліхлорвініловими), а очі − окулярами для захисту від бризок. Працювати з розчинами слід обережно, попередньо звільнивши робоче місце від сторонніх предметів та предметів на підлозі, що викликають ковзання. Відпрацьовані робочі розчини засобу зливають у загальну каналізаційну мережу без попереднього розведення водою або нейтралізації.

  • Профілактичні дії з попередження пролиття розчинів.

Для запобігання проливання розчини необхідно зберігати в ємностях з щільною кришкою. При зберіганні ємності з розчинами повинні мати етикетки із зазначенням назви засобу, концентрації, дати приготування і терміну придатності розчину та зберігатися у спеціально відведеному для зберігання засобів дезінфекції місці.

  • Дії в разі пролиття дезінфікаційних розчинів.

Розлитий засіб змивають достатньою кількістю води.

Розчини з вичерпаним терміном придатності або не кондиційні внаслідок порушення умов зберігання підлягають поверненню на підприємство-виробник для переробки.

  • Якщо специфічних застережень немає, то можна використати таке формулювання: «зберігати в закритому вигляді у промаркованих ємностях окремо від харчових продуктів».
  • Критерії оцінювання миття та дезінфекції:
  • візуальна чистота;
  • відсутність забруднень і компонентів мийних та деззасобів.

Докази:

  • прибирання з відповідною частотою;
  • ефективність (візуальний огляд, лабораторний моніторинг), (табл. 1, 2).

Таблиця 1 - Журнал реєстрації прибирання сміттєвих контейнерів

Об’єкт обробки

Вид

обробки

Засіб

обробки

Періодичність

Відповідальний

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2 - Журнал реєстрації проведення санітарних днів і генерального прибирання

Ділянка

прибирання

Об’єкт сані­тарної обробки

Дезрозчин та принцип обробки

Періодич-ність

Відповідаль-ний

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перелік дезінфікуючих миючий засобів має відповідати чинному Державному реєстру дезінфікуючих засобів (затверджується щорічно). Застосування дезінфікуючих миючих засобів, призначених для побутового призначення має бути обмеженим і зберігатися в певному місці (таблиця 3).

 

Таблиця 3 - Список дезінфікуючих миючих засобів

Дезінфікуючі миючі засоби

Опис

Застережні заходи

Постачальник

Засіб дезінфікуючий «ПЗ-оксонія актив С» (РЗoxonia active S»)- діючі речовини: надоцтова кислота 5,0-10,0%;Перекис водню 10,0% - 20,0%

Або

Засіб дезінфікуючий "Дівозан Форте" (Divosan Forte)" - діюча речовина, мас.,%: 15,0 - надоцтова кислота

Універсальний засіб дезінфікуючий для підлоги та стін, що використовується для усунення бруду в зонах інтенсивного руху (після знежирення поверхні або обладнання, що контактують з харчовою продукцією

 

 

При інфекціях бактеріальної, вірусної і грибкової етіології. Дезінфікуючий засіб «Дезмарк 300», діючі речовини: натрієва сіль дихлорізоціанурової кислоти - 82,0%, виготовлений у відповідності із ТУ У 20.2-34426212-014:2017 «Засіб дезінфікуючий «Дезмарк 300»

Безпечний універсальний миючий засіб для всіх інструментів, обладнання та поверхонь, що контактують з харчовою продукцією

 

 

Засіб для дезінфекції «КЕЙ-5 Санітайзер Таблет» («KAY-5 Sanitizer Tablet») - діюча речовина: троклозен натрію 40,0%-50,0%

Харчовий дезінфікуючий засіб для використання як фінальний ополіскувач для всіх інструментів обладнання та поверхонь, що контактують з харчовою продукцією.

 

 

Засіб для миття та дезінфекції рук - Епікер 5Ц «Epicare 5C» - діючі речовини:Дидецилдиметиламоній хлорид – 0,9%; хлоргексидину біглюканат – 0,9%

Засіб для миття рук. Для тотальної гігієни та захисту рук при роботі з харчовою продукцією

 

 

Дезінфекційний засіб "Ласепт Макс" (д.р.: глутаровий альдегід - 25%, алкілдиметилбензиламонії хлорид - 8%, дидецилдиметиламонії хлорид - 4%)

Міцний дезінфікуючий засіб, очищувач та дезінфікуючий засіб для туалетів

 

 

 

  • Вивезення сміття з потужності відбувається згідно графіку.
    • Баки розміщуються у визначених місцях. Баки повинні наповнюватися не більше ніж на 2/3 об’єму і спорожнятися з установленою періодич­ністю. З приміщення сміття виноситься щоденно в контейнери для сміття, що перебувають на території підприємства.
  • Марковані матеріали, продукцію або упаковку з текстом, що направляються до відходів, потрібно переробляти так, щоб торгові марки не можна було використовувати знову.
  • Збір побутового сміття і сміття діяльності потрібно здійснювати ємності (корзини) з полімерними мішками-вкладишами.
  • Видалення і знищення відходів проводиться тільки затвердженими спеціалізованими організаціями, які мають дозвіл. Договір з організацією, яка здійснює видалення сміття з потужності, зберігається у споживчому товаристві, споживспілці.
    • Різні види сміття повинні збиратися окремо. Забороняється зберігати сміття у приміщеннях, де зберігається харчова продукція. Прямий або непрямий вплив (запах, витік і т. д.) сміття на харчові продукти повинен бути повністю виключений. Усі контейнери для сміття мають бути відповідним чином марковані й перебувати в належному технічному та санітарному стані.

 

  

 

                                                                                                            Додаток 2

 

Зразок програми-передумови щодо здоров’я та гігієни персоналу

 

ЗМІСТ

1

Мета та сфера застосування

 

2

Терміни, визначення та скорочення

 

3

Установлена відповідальність

 

4

Опис процесу

 

 

Мета та сфера застосування

  1. Ця програма-передумова:

1.1. розроблена відповідно до потреб здійснення діяльності Підприємства та реалізації вимог законодавства у сфері безпечності харчових продуктів;

  • спрямована на дотримання вимог щодо здоров’я персоналу;
  1. Положення цієї програми-передумови є обов’язковим для ознайомлення та виконання всіма співробітниками Підприємства.
  2. Локальний контроль дотримання положень програми-передумови здійснюється _______________________________________________________

(ПІБ директора (завідувача) магазину)

  1. Додатковий контроль дотримання положень програми-передумови

здійснюють ________________________________________________________

(ПІБ відповідальної особи споживчого товариства)

 

Терміни та визначення

Особиста гігієна - це гігієнічні вимоги до утримання в чистоті тіла й одягу працівника, звід правил під час роботи із сировиною та харчовими продуктами, а також стан здоров’я, за якого співробітник не є джерелом інфекції, здатної викликати захворювання або харчове отруєння у споживачів продукції.

Спеціальний одяг - спеціально розроблений одяг (халат, фартухи, рукавиці тощо), покликаний захищати робітника від шкідливих впливів зовнішнього середовища і забезпечувати необхідні для роботи характеристики такі, як зручність, гігієнічність, антистатичність, легкість у дезінфекції.

Установлена відповідальність

  1. Голова споживчого товариства (споживспілки) несе відповідальність за навчання персоналу магазину щодо здоров’я та гігієни.
  2. Відповідальність за здійснення контролю своєчасного проходження обов’язкового профілактичного огляду працівників несе _________________________________________________________________

(ПІБ голови споживчого товариства, споживспілки)

 

  1. Відповідальність за ознайомлення підлеглого із цією програмою несе__

________________________________________________________________

  • (ПІБ директора (завідувача) магазину)

 

  1. Персонал Підприємства несе особисту відповідальність за дотримання цієї програми.

Опис процесу

  1. Важливість дотримання правил особистої гігієни
  2. Особиста гігієна охоплює в собі:

            - навчання гігієнічним навичкам;

            -  особисту поведінку;

            -  зовнішній вигляд;

            - чистоту й охайність спецодягу;

            -  миття та гігієнічну обробку рук;

            - стан здоров’я.

Значна кількість спалахів харчових отруєнь спричинена інфікованими працівниками.

З метою реалізації якісної та безпечної харчової продукції підприємство має впроваджені процеси та процедури, що забезпечують дотримання належної гігієнічної практики − особистої гігієни працівників і відвідувачів.

Дотримання встановлених вимог є обов’язковим для всіх працівників.

  1. Вимоги до стану здоров’я працівників
    1. Перед прийманням на роботу працівники повинні проходити медичні огляди.
    2. У кожного працівника повинна бути санітарна книжка.
    3. Усі особи, які мають подряпини, рани, опіки або інфіковані рани на руках, зап’ястях, незакритих частинах тіла, не повинні працювати з харчовими продуктами або поверхнями, що контактують з харчовими продуктами, якщо тільки травма не повністю захищена безпечною водонепроникною пов’язкою. Таку пов’язку слід підтримувати в чистоті й регулярно змінювати.
    4. Персонал повідомляє директора (завідувачу) магазину про:
  • жовтуху;
  • діарею;
  • підвищену температуру тіла;
  • ангіну з підвищеною температурою;
  • порізи, нагноєння;
  • виділення з вух, очей чи носу.
    1. Вимоги до особистої гігієни працівників

Чистий санітарний одяг повинен зберігатися окремо у відведених для цього місцях − шафах, ятках, полицях. Виданий безпосередньо працівнику спеціальний одяг повинен зберігатися окремо від особистого одягу.

Працівник зобов’язаний надягати спеціальний одяг після миття й гігієнічної обробки рук перед початком робочої зміни та знімати його після закінчення робочої зміни.

Взуття має бути закритим, виконаним з матеріалу, який легко миється. Взуття слід піддавати миттю, дезінфекції й сушінню.

Працівник зобов’язаний коротко стригти нігті, не використовувати лак для нігтів. Раковини для миття рук повинні бути оснащені змішувачем і дозатором з рідким милом для гігієнічної обробки рук забезпечені одноразовими рушниками, відром для сміття з педальним пристроєм та/або електросушаркою, а також інструкцією з миття та гігієнічної обробки рук.

Використання тканинного рушника (у тому числі індивідуального) забороняється.

  1. Допуск працівників до роботи
    1. Працівник перед початком роботи повинен вдягнути спецодяг.
    2. Контроль дотримання вимог гігієни проводить

________________________________________________________________

(ПІБ директора (завідувача) магазину)

  1. Працівник перед виходом на вулицю та відвідуванням туалету повинен знімати спецодяг.
  2. У робочу зону забороняється проносити сторонні предмети: їжу, засоби особистої гігієни тощо.
  1. Вимоги до миття рук
    1. Руки миються згідно зі схемою, зображеною на рис. 1. Біля кожної точки миття рук повинні бути правила (інструкції) з миття рук.
    2. Працівникам треба мити руки:
  • перед початком роботи;
  • після перерв;
  • після відвідування туалету;
  • після кашлю в руку або з використанням носовичка;
  • після вживання їжі, напою й куріння;
  • після проведення будь-якої операції з прибирання;
  • після видалення відходів чи сміття.

 

 

 

                                                                                                   Додаток 3

Зразок програми-передумови щодо контролю за шкідниками

 

ЗМІСТ

1

Мета та сфера застосування

 

2

Терміни, визначення та скорочення

 

3

Установлена відповідальність

 

4

Опис процесу

 

 

  • Мета та сфера застосування
    • Ця програма-передумова: 1) розроблена відповідно до потреб здійснення діяльності роздрібного торговельного підприємства (далі - Підприємства) та реалізації вимог законодавства у сфері безпечності харчових продуктів.
    • 2) спрямована на дотримання вимог щодо контролю за шкідниками.
    • Положення цієї програми-передумови є обов’язковим для ознайомлення та виконання всіма співробітниками Підприємства.
    • Локальний контроль дотримання положень програми-передумови здійснюється _______________________________________________________
      • (ПІБ директора (завідувача) магазину)
    • Додатковий контроль дотримання положень програми-передумови здійснюють ________________________________________________________

(посада, ПІБ відповідального спеціаліста споживтовариства (споживспілки)

Терміни та визначення

Дератизація − це комплекс санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних і протиепідемічних заходів, які враховують роботи з винищування та захисту від синантропних гризунів (у тому числі носіїв та розповсюджувачів інфекційних хвороб людини і тварин) у будівлях і спорудах населених пунктів, на транспорті та в навколишньому середовищі.

Дезінсекція − комплекс профілактичних і винищувальних заходів для знищення і врегулювання кількості комах (тарганів, мурах, клопів, бліх, комарів, мух, вошей, молі, кліщів, ос тощо), які мають епідеміологічне й санітарно-гігієнічне значення.

Установлена відповідальність

Голова правління споживчого товариства (споживспілки) несе відповідальність за дотримання програми-передумови загалом.

Відповідальність за здійснення своєчасного моніторингу підприємства щодо наявності шкідників, організації робіт з боротьби зі шкідниками несе______________________________________________________________

(ПІБ директора (завідувача) магазину)

  1. Ім’я контактної особи та компанії, що відповідає за боротьбу зі шкідниками ______________________________________________________

(ПІБ, посада, компанія)

  1. Контроль результатів виконаних робіт охоплює два види: внутрішній: представники підприємства та зовнішній: уповноважені представники органів державного санітарного й ветеринарного нагляду.

Перелік не є вичерпним та є індивідуальним для кожного конкретного підприємства.

Опис процесу

Заходи підприємства з боротьби зі шкідниками насамперед повинні бути спрямовані на недопущення їх на територію підприємства. Огляд підприємства на наявність шкідників здійснюється з періодичністю один раз на тиждень.

Усі засоби контролю та знищення шкідників використовуються за умови, якщо вони дозволені до застосування Міністерством охорони здоров’я України і внесені до Державного реєстру дезінфекційних засобів, наприклад:

  1. Засіб інсектицидний «Убійна сила (Убойная сила) Універсальний» в аерозольній упаковці (діючі речовини: піперонілбутоксид – 1,0 %, тетраметрин – 0,2 %, перметрин – 0,2 %, циперметрин – 0,2 %). Інсектицидний засіб призначений для знищення літаючих (мухи, комарі, москіти, метелики молі, оси) і нелітаючих (таргани, постільні клопи, блохи, мурахи, шкіроїди) синантропних комах, а також для обробки місць посадки літаючих комах в приміщеннях різного призначення. Оптова та роздрібна торгівля.
  2. Засіб родентицидний «БРОДІФАКУМ» зернова суміш», діюча речовина: бродифакум – 0,005%. Родентицидний засіб призначено для знищення сірих і чорних щурів і хатніх мишей у приміщеннях і навколо них на об’єктах різного призначення. Оптова та роздрібна торгівля.
  3. Засіб інсектицидний RAID MAX – пастка для тарганів (д.р. - абамектин – 0.05%). Державна реєстрація; застосування у побуті; оптова та роздрібна торгівля, та інші.

Хімічні речовини, що застосовуються на підприємстві, повинні використовуватися відповідно до інструкцій виробника та за прямим призначенням. Хімічні речовини для контролю і боротьби зі шкідниками повинні зберігатися й використовуватися так, щоб запобігти забрудненню харчових продуктів.

Частота обробки та огляду місць із приманками й пастками становить:

Прилеглої території – один раз на місяць.

Торговельного залу, підсобних та побутових приміщень – раз на місяць.

Торгово-технологічного обладнання та інвентарю – за потреби.

На підприємстві ведеться журнал контролю боротьби зі шкідниками.

Відповідальна особа за його ведення ________________________

  • (ПІБ директора (завідувача) магазину)

Форми журналів подані в табл. 4 та 5.

Таблиця 4 - Журнал моніторингу забрудненості території шкідниками

Дата

Вид

шкідни-ків

Місце

спосте-

реження

Результат спостереження

ПІБ відповідальної особи

(підпис)

Зіпсована

продук-ція

Спіймані

шкід-ники

Мертві

шкідники

Виявлені

шкідники

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 5 - Журнал контролю боротьби зі шкідниками

Пе-ріод

про-ве-

дення

Органі-зація, що прове-ла роботи

Інформація про заходи боротьби

Вид

шкід-

ників

Вид робіт (профі-лак-тичні, поточні, заключ-ні)

Метод

Засіб

кон-

цент-

рації,

%

Всього

вико-ри

стано

засобу,

м3/кг

Вид

примі

щен-ня,

пло-ща,м3

Оцін-ка

Про-веде-них

робіт (задо-віль-но,

неза-дові-льно)

Під-пис

відпо-віда-льної особи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4

 

Зразок програми-передумови зберігання та транспортування

 

ЗМІСТ

1

Мета та сфера застосування

 

2

Установлена відповідальність

 

3

Опис процесу

 

 

Мета та сфера застосування

  • Ця програма-передумова:
  • розроблена відповідно до потреб здійснення діяльності Підприємства та реалізації вимог чинного законодавства;
  • спрямована на дотримання законодавства щодо зберігання харчових продуктів.
  • Положення цієї програми-передумови є обов’язковим для ознайомлення та виконання всіма співробітниками Підприємства.
  • Локальний контроль дотримання положень програми-передумови здійснюється _______________________________________________________
    • (ПІБ директора (завідувача) магазину)
  • Додатковий контроль дотримання положень програми-передумови здійснюють________________________________________________________
  • (ПІБ фахівця споживчого товариства, споживспілки)

     Установлена відповідальність

Голова споживчого товариства (споживспілки) несе відповідальність за ознайомлення продавців і директора з цією програмою-передумовою.

Відповідальність за приймання, дотримання умов зберігання, термінів придатності харчових продуктів покладається на

______________________________________________________________

  • (ПІБ директора (завідувача) магазину)

Відповідальність за своєчасність повірки засобів вимірювальної техніки покладається на ____________________________________________________

(посада, ПІБ фахівця споживчого товариства)

Контроль за дотриманням персоналом вимог цієї програми здійснює __________________________________________________________________

(ПІБ голови споживчого товариства, споживспілки)

Опис процесу

Харчові продукти повинні постачатися затвердженим постачальником (таким, що зареєстрував потужність).

Їх приймання проводиться з дотриманням таких вимог.

Відповідальна особа проводить:

  • аналіз супровідної документації;
  • візуальний огляд транспортного засобу, яким проводилося транспортування, для виключення можливості забруднення, умов транспортування відповідно до вимог;
  • візуальний огляд з метою ідентифікації та перевірки цілісності упаковки та маркування.

У разі виявлення відсутності необхідних документів товар повертається постачальнику або приймається на відповідне зберігання та складується окремо від інших товарів.

За необхідності проводиться контроль температури харчових продуктів із фіксацією невідповідних значень у журналі.

Зберігання харчових продуктів проводиться відповідно до вимог чинної нормативної документації, у т.ч. термінів придатності, з дотриманням запобіжних заходів щодо перехресного забруднення.

Зберігання та використання харчових продуктів з дотриманням принципу використання, насамперед, партій тієї продукції, у яких раніше закінчується термін придатності.

Для зберігання харчових продуктів необхідно керуватися вимогами чинних нормативних документів, зокрема стандартів, а також інформацією з маркування, нанесеної виробником (стосовно умов зберігання харчових продуктів, термінів придатності до споживання тощо). Умови зберігання (температура, відносна вологість повітря) повинні дотримуватись впродовж усього торговельно-технологічного процесу.

Харчові продукти, які знаходяться на складі і не допущені до реалізації, позначаються червоною карткою «Заблоковано» і зберігаються в окремій зоні.

Контроль за режимами температури та відносної вологості повітря проводиться повіреними засобами вимірювальної техніки.

Використовують форми журналів, листків контролю температури та відносної вологості повітря тощо, ті, які є чинними в роздрібному торговельному підприємстві.

   

 

Додаток 5

 

Приклад розпорядження (наказу) про затвердження групи НАССР

 

РОЗПОРЯДЖЕННЯ №._____ від _________ 20___р.

 

 

Про затвердження складу групи НАССР

 

З метою розроблення та впровадження гігієнічних вимог та постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР відповідно до законодавства, в зв’язку зі зміною посадових обов’язків, НАКАЗУЮ:

  1. Затвердити склад групи НАССР у кількості ___ осіб:

- Керівник групи – ПІБ – керівник споживчого товариства

Члени групи:

- Фахівець з якості (товарознавець) – секретар групи – ПІБ

-Продавець – ПІБ,

- ………………………….

  1. Розпорядження (наказ) довести до відома роздрібного підприємства (під розписку).
  2. Керівнику відділу роботи з персоналом внести зміни до посадових інструкцій.
  3. Контроль за виконанням наказу покласти на …(ПІБ)…

 

 

Голова споживчого товариства ___________________ ПІБ